Привіт! Буду радий оцінці мого нового мікса)

здоров, оціни мою працю
pdj.cc/fbdkD
буду безмежно вдячний_)))

Мужик + тебе, цени мой новый трек)

Ман, как тебе треки?

Приветствую!
Вот послушай новый миксец!
Очень приятный, весенний, позитивный SOUND!



Приятного прослушивания!

З.Ы. Спраздниками тебя!:)

Hi DJ!:)
Идейным вдохновителем данной работы стал город Москва! Абсолютно незнакомый для меня город! Все свои эмоции я постарался передать в этом миксе!))
З.Ы. это моя первая работа в стиле PSY!
Приятного прослушивания!

Земляку +

ВЧИСЯ, ВЧИСЯ, ВЧИСЯ!!!!

С Днем Рождения, ман!
Удачи в творчестве!!!

hi оцени если не трудно =)

ДЯКУЮ ТОХА!!!))

++++++++ за творчество)))0

Спасибо ман! =)

- Я помню ту пижамку, которою я обычно носил, когда мне было десять лет от роду. Кажеся, прошол один день. Куда ушло время?
- Продивоядие, которое убивает этот яд, здесь- сказал дон Хуан, лаская землю. - Объяснение магов совершенно не может освободить дух. Взгляните на вас двоих. Вы добрались до объяснения магов, но что вам стого, что вы знаете его. Вы более одиноки, чем когда-либо, потому что без неизменной любви к тому существу, которое дает нам укрытие, уединенность является одиночиством. Только любовь к этому существу великолепному существу может дать свободу духу воина. А свобода-это радость, эффективность и отрешенность перед лицом любых препятствий. Это последний урок. Его всекда оставляють на самый последний момент, на момент полного уединения, когда человек остается лицом к лицу со своей смертю и своим одиночиством. Только тогда имеет смысл делать это.
"Сказки о силе" К. К.

"Балада"
Усе, що має свій початок має і кінець но в часових поїсах існує колисо бутя. Хто, знає ким ти є і будеш завтра, сьогодні ти принц, а завтра - чернь. Чи передсмертні стони в агонії останнього холодного подиху. Ця пісня про розбиті долі, їх не обчислиш як у небесному покрові зорі, ця історія мудрецями і пророками описана поетичним словом. Немов сльози лягають чорним на протерті сторінки, як дні так і ночі мого життя.
Ось так передвоєний час, ще не забули наслідки Версальського договору, а тут і Молотов, генсекретар Джугашвілі- машина для вбивства народу. Голодомор, геноцил,загубив чарівне ліричне слово. Та дар Господній і дух вселив у нас те почуття, яке є вічне як ми і помре коли помремо ми.
Вкрив осінній холод містечко- скупчення знесиленого соціального застою.А вона ті очі як блакить. тендітні ручки, шкіра біла, гладка, немов перлина, волосся бархат русявий. Крізь сірий дим не видно те, що було святим, цей світ у володінні темних сил заполонив її серце. спокуси їли її душу і п'яних днів все більш і більш затьмарив її розум. Та сказати вонам невзмозі тому, хто був змалку поряд.
Все частіш переплітались її бедра, згасала з кожним разом, вона усе втрачала, щот було у ній людського. О срібний місяцю, ти вірний друг мій, і ти хоробрий вітре. Будьте свідками її сповіді.
Ні, ні! Я ні в чому не винна, Бог зі мною, я знаю про що говорю! Так чому ж не брешуть твої очі? І так проходив день за днем, що переростали в тижні, а вони в свою чергу в місяці. І швидкоплинність цих років, немов шрамом на душі розійшлись, як кораблі в бурхливім морі їхні долі. Вона - шизофренія в кінці своїх днів, що приховувала в пам'яті море болі. Одне із них, чоловік - дегенератний гон, друзів гвалтують, а він утішається. В снах поверталася в той момент коли той перший проливав світло на її серце, та тепнр воно розбите, воно розбите...
Наш час постіндустріальний лад, краще не описати цей час- ганджубас. Душа вічна, вона вселилась в плоть іншу. Ще один урок, ще один земний бій, той небесний погляд в ній.Зійшло сонце, ожило місто, як змій готовий до нових подій. Він прокидається в ліжку з коханою, поглядом на неї - очі заплакані, цілу ніч дебати. Почалось з того коли зустрілись підсвідомо втюрились: " Ти гріх повинна сказати у цьому наше щастя !". Палає полум'я сімейного свята, радість і сміх дітей, нещирі розмови дорослих. Пам'ятай! Не відкладай життя на завтрашній день, можливо твій бій останній на цій землі! На повні груди вдихни.Ти вільний! А кохання- божественність твоїх мрій! Не руйнуй їх! Придивись, це ж твоя половинка. розкраєш і затихне серденько!

Прошу вибачення за помилки!

Где облака, там снег земной искупан в страсти й боли и он один как цвет упавшей рози, испит он снежной кожей и прибоем, теплым морем взайдет звезда любви. И нету времени, ни жызни когда ми друг от друга далеко. Ти только жди мечту свою, сред тусклих дней она и есть корабль всех надежд твоих.

уривок.............
У нічному клубі, жарило тілами які створені зближатись. Вони сексо-пільно обміряли один-одного, надіючись , що їх побачутть і остаток цієї музичної ночі проведуть і отверезіють не всебе в ліжку, а у ловеласа. Багато дівчат у такому закладі зраджували своєму коханню, або знаходили новий коротко метраж ний роман. Клуб носив назву »Фараон» і був оздоблений у Єгипицькому стилі.. Стрибтиз і дорогі коктелі валили трінітінкогніто у глибини, де тонус ставав диктатором. Світло-музика проходила скрізь це обглуздане чудовисько на ім`я «нарід» .Це місце для молоді з Золотими буквами їх прізвищ, а точніше батьків.
Стас, вперто валив до столику, відштовхуючи танцюючих. Це був брюнет хорошої постави і вродливими рисами облича, за такими часто впадають жінки. Бізнес мен, офісний Джакомо. Ціле спрямований мужик, у якого все на своїх дистанціях. Та в очах зараз блистіла невпевненість. Краї губ, припідннялсь створюючи щось на подобі скромної посмішки. Він побачив своїх перед входом у ViP, стояв Влад і зажимав набухану тьолу, яка от-от припаде на кормушку. – Тре поговорити!,- Стас штовхнув друга.-Ага! Зараз, йди до всіх, я цю шлюшку відкладу, і прийду- останнє сказав на вухо Стасу. У кімнаті сидів, бомонд, правда жінок цього колективу не було, були тільки дорогі дівчата із організації «Цьомчики». Стас підняв руку -усім вийти! Понятно, дівочки встали і вийшли. – Щось сталось?- зарипів Анатолій, міліардер з 4 років, предки якого загинули в авіо катастрофі. Стас присів і налив собі Хересі, в цей момент війшов Влад, – Давай говори. Владік почісував свій ніс. – Товар прийшов, як домовлялись, а от із цим замовлення на ще кілька пар- офіційно проізніс менеджер холдингу Стас Варкович. Влад уже чисав свфій підборідор- ти пробував?- Так-відповів Стас, і кинув ювелірну коробочку на стіл, Толік потянувся першим, на автоматі затянув дорогу. – ох! Колумбійський- і відкинув голову на крісло.- Влад, треба припенняти, мені стрьомно, товар прийшов і все закручуємось- схвильовано говорив менеджер.- Е, ні! Брати, тут не все так просто якщо ми відмовим вони з нами справи розірвуть і тоді наш бізнес на території Саудівської Аравії бачком злиє, ми контракт не дотримали нас можуть виперти, а ці заставляють йти нам на зустріч. -Еге- про шепотів кайфуючий Толік.

уривок""""

Шаман
Банківські сидикати воплотіння олігархічної війни за владу, шляхом фінансової системи, яка ввела свій устрій у культуру сімей, назвавши економічним поняттям домогосподарство. Фактично копіювала закони, природи(фізики)- поглинання основною структурою, мілкі частинки. І тут епоха водолія, психологія яка творить інформацію, яка ж тріумфально компенсує технікою. Все навколо ллється, і взаємодіє з собою, похитнулась одна складова з’являється нова, але якщо буде мутація більших, не притаманних цьому земному рівню, число яке виходить за рід, неправильне зі сторони цяточок. Що буде? Адаптація! Ні, ліквідація з несущими після цього наслідками. Просто так, не в прямому розумінні цього слова, нічого не з’являється, і не зникає.
Луї завжди вдихав страх своїм колегам, його боялись підсвідомо, не задаючи лишніх питань, і навіть пересікатись поглядом для когось було ох як тяжко. Всі знали коли він посів в масонські піраміді високий щабель, успіхи надзвичайно вражали, його любила вдача, щастило як нікому до цього. Вже біля десятки років він керував найбільшим комерційним банком всього світу з цим і голова ордену. Їхня ідеологія все ближче і ближче наближалась до завершення. Суть полягала в світовому володінні, люба міжнародна фінансова операція не обходилась без втручання ордену « Господній Суд». Глобалізація ринку –це ті умови в яких паразитує таке сотворіння як над люди і користування ними материнською системою, за власними міркуваннями. Їхня програма контролює сімку, а все інше це іграшки. Освіта, законодавство війська, парламент любої країни, нації є під диктаторством організації божого втручання. Монако було серцем цієї володарюючої тварюки, і хто зна чи єдиним. Щось перейшло йому в спадок, та більше досягнув він сам, це посмішка долі? Або надприродні сили описані істориками любого вікового перевороту і їх вождів, так писали про ганібала, Макидонського, Цезаря, Чингізхана, Леніна але повірте вони не одні були і ними моні полювали, можливо і ця сама їхня велич що доводила цих вождів до божевілля.Ми догадуємося, як вони утішали себе, що ж позволяв їм статус. A Луї був воплотінням цієї не передбачуваності, суцільне неврівноваження. Серед колег ходили чутки, що керівник не одноразово виходив із себе говорячи не зрозумілою мовою чи то звуками , колекціонував дивні і древні речі, артефакти, свитки його дорогі покупки картин на тему демонізм, наводили на сумніви. Хвіст псу не господар.
Найвпливовіші равіни попали у капкан ордену, стали боржниками і все більш і більш потрапляли у їхні сіти. Рочестер в далекому коліні мав єврескі корені, але до нього із сімї ніхто не входив до ордену яке існує не одне століття а можливо і тисячоліття. Господній Суд є держава в державах, маючи свою верхівку, кодекс, шпіонаж, лабораторії, що розробляли новітні технології, саме вони доклали вагому частину у науково - технічну революцію, скориставшись надбанням багатьох науковців продовжили велику справу створення новітньої релігії під назвою « Наука».Орден, як омога повніше контролював літературу, мистецтво, і інвестував у все можливі галузі, з метою , щоб не один винахід не пройшов повз їхньої уваги. Тут мова йде не тільки про спостереження задіяних у роботі з новітніми – технологіями, а все в умовах так званого прогресу. Інтернет, супутники, включаючи звязок, за допомогою програмування надавав можливість бачити і чути те що входило в інтереси ордену. Якщо чесно то весь розвиток соціуму зумовлений, таким процесом у психіці як ледарство. А методом втику, було започатковано велику людську справу, тай цим самим продовжуєм багато вікове будівництво наукового Вавілону, але з великою базою знайдених вирішень. Потреби і ті хто їх задовільнняє, повинні бути взаємно корисливі, щоб циклічно розвивались наші набуті земні блага. Орден почав існувати після того як великі мудриці розшифрували святі письменна і знайшли вихід, володіти і вести осліплених від природи людей. Дитя культур і розділених по кордонах і етно-географічних поясах націй, потонули у фальші, а також пропаганді, те що ми бачем створено для відводу очей, медіа простір, преса це не тільки розваги для потребуючого їжі розуму, а й зомбування, насадження віри яка не є правдивою. Як тяжко знайти істину, серед уламків основ живої історії. Ми ще поговорим про орден і його координуючу вирхівку, але зараз повернемось до подій які ведуть нас то розуміння даної книги і подальшого тлумачення нарисів як фантастики так філософії.
Після кількох хвилин які пройшли після приходу Луї, братство заходило у конферинційний зал. У просторовій кімнаті за столом в формі еліпса, вже ніхто не говорив про не запланована зустріч. Ризик, щодо прослуховування спец службами був великий, більшість із них не світилися як впливові люди світового масштабу, але й цього остерігались бо як догадувались ніхто не вирішив проблему з чистої зони і анонімність їх розмов.
Верховний хлопнувши дверми і поглядом провів по залу, посміхнувся в лиця колегам які мовчки чикали свого лідера. Даний період часу застиг, Рочестер почав викачувати енергію з жалюгідних йому людей. Кольора стали сірими з синім в перемішку. Оточуючі стали нерухомими позбавлені розсудку.. Перед Луї протягнувся коридор, який увібрав все ілюзорне і став чіткою субстанцією. Звуки від топоту були глухими.. Вийшовши з нього, простягнувся ліс, який дихав тьмою насідавшою на нього. Туман згущався з темпом ходьби, не мов він живий як і усе навколо. На окультній поляні, пентаклом розташовані п’ять жреців, а в середині на жертовні лежала непритомна жінка. Чаклун і жреці в почали в такт промовляти древньо – арамейськаю закляття. Смолоскипи які були розташовані по заду них і колом загорілись яскравіше. Чорні пасма, з розрідженими краплями на подобі смоли вилазили із кулі утвореною закляттям. Вони обертались, набираючи швидкість з цим і голоса , до того часу поки не стали плівкою темною як ця ніч. Через кілька секунд, з пліви почали велазити уродливі чи то діти чи то карлики, вони хаотично гасали по поляні видаючи страшенні писки і крики. Плівка в середині розійшлась, що не було подібне на те вилуплювання цих калік. Звідти вийшов середнього росту і патлатий дух, схожий по зовнішності на шамана, про що свідчили кості і шкіри екзотичних тварин в які він був зодягнений. Карлики замовкли, по бігли в ноги господаря почали облизувати їх так що не мішало пересуватись шаману. Ото опудило підійшло до Луї і зірвало з ший кіготь завбільшки столового ножа., і простягнув йому. Маг мовчки взяв і підійшов до жертви лижавшої на камяній брилі. Витянувши, баночку в якій містилась кров, пролив у рот жінці. Вона почала ворушитись, але Луї швитким ударом в серце вбив її.

Завмерла вічність стихії творять суд і мить, і те що було дорогим розтаєло сховавшись в мить. Безлюдні вулиці під магією ночей існують всі, невід в толпі він лицар правди. Біль присутня вона рідніш чим сліпота яка зєдає сенс життя. Цей бій до смерті страх суперник, не має жалості є меч і поклик неба. Чому мій боже даєш ти крила, і дар який впускає сльози, бо бачу темні сторони у тих хто ходить під твоєм сонцем. Прийму харизму апостолів едему, служитему хоча я втрачу людське холодне щасття ти бачиш що у горі вершині скал де хмари з вітром танцюють танець для мисії схелив подарок бога крила, волося плаває в потоках світла і молитв прошу володаре природи пусти у бій ти учня свого або забери мене у вічність твою.
І закипає гнів від тем і правди мої брати на стражі вдихайте обломки відзеркалень тих душ які бежально помирали вони примари що заблукали в прокляті одвічних мук це пекло тут його дитя система гріхом зачатий. Закони вулиць звір голодний він проникає в психіку зєдає крихтами, безсоння укого піт а кого корчить, є пси які дають квиток у кайф цей вимір рабство вам. Це не життя а існуваня людей в умовах вимирання не ми такі а світ такий тому цей біг в обрив останій шанс почути запах щасття.Тепер усе товар кохання люди, достатньо вже собі брихати. Я відкриваю істини для тих хто вміє чути симфонію над головою в думках я там де Бог зімною. День ніч стіни і свобода в обривках на руках тримаю тіла зневірених що поклоннялись земним ідолам, у собі за катованих темнотою обдаровані, мені не вистачить гарячих сліз омити їх блідих. Захлопнувши тюремні грати я зустрічаю захід яскравий, за горизонтом вічність поезія для серця ліки, у снах я бачив смерті ріки, тому дивлюсьзакривши очі , і слухаю не чувши фальші спокуси і ніжності упавших.